Трохи з новітньої історії коньяку України

Завод Шабо

Технологічний процес виробництва коньяків України, який передбачає перекурку коньячних спиртів із виноматеріалів, вироблених із винограду певних сортів, вирощених у певній місцевості, був запозичений у Франції. Вимога щодо необхідності здійснення перекурки виноматеріалів у коньячні спирти саме на підприємстві, яке здійснює виробництво коньяку, міститься у статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: «Ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією видаються лише тим суб'єктам господарювання, які мають повний технологічний цикл виробництва».

Поняття щодо терміну «повний технологічний цикл виробництва» визначене статтею 1 цього ж законодавчого акту: «Повний технологічний цикл виробництва – сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу».

Музей коньячної справи М. Л. Шустова

З 1978 по 2008 роки технологічний процес виробництва коньяків здійснювався спеціалізованими підприємствами за «Основными правилами производства коньяков», затверджених МХП СРСР 01.03.1978 р., у яких лише використання вірменських коньячних спиртів було передбачено при виробництві коньяку спеціального найменування «Ані». У 2008 році на їх заміну НІВіВ «Магарач», ДП «ПКТІ «Плодмашпроект», ВАТ «Таврія» та ЗАТ «Одеський коньячний завод» було розроблено «Основні правила виробництва і зберігання коньяків України» КДУ 00011050-15.91.10:2008 (далі Правила), погоджених, відповідно до вимоги ст. 5 розділу ІІІ Закону України «Про виноград і виноградне вино», центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, у сфері сільського господарства (Мінагрополітики України). Серед інших вимог до технологічних процесів у пункті 2.3.3 Правил зазначалося, що: «Марочні коньяки України виготовляють з вітчизняних коньячних спиртів», (тобто 100%). При цьому, у пункті 2.3.2., було визначено, що при виробництві ординарних коньяків України «допустимо використання імпортних витриманих коньячних спиртів і коньяків».

Слід зазначити, що термін «допустимо», був включений розробниками в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігуспирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюновихвиробів», і дав можливість ряду підприємств, які отримали ліцензію на виробництво коньяку, довести частку використання імпортних спиртів при виробництві ординарних коньяків України до 100%, почавши випускати їх без повного циклу виробництва цієї продукції, відповідно також в порушення вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». В результаті, за останні 7 років при щорічному виробництві у середньому 4,5 млн. дал коньяків України (1,8 млн. дал а.а.) частка імпортованої сировини складала 1.2 млн.дал а.а. (67%).

Така ситуація стала одним із головних негативних чинників, що призводять до занепаду вітчизняної виноградо-виноробної галузі в цілому. Так, станом на 1 січня 2009 року у вітчизняних спеціалізованих сільськогосподарських підприємствах налічувалося 61,4 тис.га виноградних насаджень (без АР Крим), а станом на 01.01.2016 року площі зменшилися до 48,5 тис.га, тобто на 20%. При цьому, для викурки вищезазначеної імпортної частки коньячних спиртів, що використовується при виробництві напоїв за коньячною технологією, вітчизняним заводам первинного виноробства потрібно було б виробити виноматеріали з 171 тис. тонн винограду (24 тис. га виноградних насаджень — 50% від наявних вітчизняних, робочі місця понад 200 тисяч робітників, задіяних на вирощуванні, зборі винограду а також суміжних виробництвах).

Таким чином, з метою поступового вирівнювання ситуації, що склалася, приведення Правил у відповідність вимогам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та з огляду на консолідоване рішення із зазначеного питання учасників Першого національного виробничого Форуму, що відбувся 24 лютого 2016 року за участю голови аграрного комітету Верховної Ради України народного депутата України Тараса Кутового, а також за результатами обговорення на засіданнях Центральної галузевої дегустаційної комісії виноробної промисловості України та Технічного комітету 179 (підкомітетів «Продукція виноградників» та «Виноробна продукція»), міністерством 21.07.2016 були затверджені представлені розробниками обґрунтовані доповнення, що деталізують частку використання імпортованих спиртів при виробництві ординарних коньяків, у вигляді змін до Основних правил виробництва і зберігання коньяків України та відповідної технологічної інструкції.

Інфографіка: Департамент землеробства і технічної політики Міністерства аграрної політики та продовольства України
Фото — Зубко Олександр

---

Довідка:

Французьким Декретом Décret  du 15 mai 1936 (J.O. du 17-05-36)définissant les appellations contrôlées «Cognac», «Eau-de-vie de Cognac» et «Eau-de-vie des Charentes», зазначається, що захищена назва «коньяк» використовується для напоїв, отриманих шляхом дистиляції вин, походження яких контролюється врожайністю та які дистильовані на територіях, обмежених декретом від 01.05.1909 року та уточненого 06.05.1919 року. Також цим Декретом надається право використання такої назви лише комуні Saint-Michel-de-Leparon (Dordogne), яка має право використовувати назву «коньяк».

Регламентом ЄС № 110/208 від 15 січня 2008 року «Про визначення, опис,презентацію, маркування і захист географічного позначення спиртних напоїв», та який скасовує Регламент ЄЕС країну походження винного спиртного напою Eau-de-vie de Cognac визначено виключно Францію.

Випускати виноградний бренді під назвою «коньяк» українські виробники мають право протягом десяти років перехідного періоду з дати набрання чинності «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та ЄвропейськимСоюзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхнімидержавами-членами, з іншої сторони».

Матеріал опублікований на сосбистій Facebook-сторінці Віктора Костенка 15 серпня 2016 року. Передрук узгоджений з автором.